Закономірності динаміки зміни триботехнічних характеристик покриттів, сформованих триботехнологіями відновлення

  • V. Aulin
  • S. Lysenko
  • A. Hrynkiv
  • D. Velykodnyi
  • A. Chernai
  • A. Lukashuk
Ключевые слова: технології триботехнічного відновлювання, трибоспряження, геомодифікатор тертя, серпентиніт, триботехнічні характеристики, момент тертя, інтенсивність зношування

Аннотация

Виконаний аналіз літературних джерел показав, що підвищена інтенсивність використання сільськогосподарської, транспортної та військової техніки обумовлює інтенсивне зношування поверхонь тертя деталей трибоспряжень, їх систем і агрегатів. Виявлено, що одним зі способів підвищення зносостійкості і надійності машин є покращення триботехнічних показників мастильних матеріалів додаванням в них геомодифікаторів тертя. З'ясовано експлуатаційні властивості від використання геомодифікаторів у трибоспряженнях деталей та показано можливість їх відновлення і реалізація процесів самоорганізації.

З наукових робіт вітчизняних та зарубіжних вчених виявлено теоретичну та експериментальну доцільність використання геомодифікаторів у відновлювальних композиціях триботехнологій, особливо порошку на основі серпентину. Визначено, що з подрібненням частинок геомодифікаторів тертя на поверхні відбуваються фізико-хімічні перетворення та спостерігається трибополімеризація компонентів композиційної оливи у сформованому покритті. Зазначене покладено в основу розробки триботехнологій відновлення у різних країнах з використанням різних типів геомодифікаторів.

В даній роботі розглянуто закономірності динаміки зміни таких триботехнічних характеристик, як момент тертя і інтенсивність зношування сформованих покриттів триботехнологією відновлення з використанням сумішей геомодифікатора КГМТ-1 з природних речовин на основі глини Катеринівського родовища Кіровоградської області України. Геомодифікатор КГМТ-1 додавали в моторну оливу М10Г2к.

Дослідження моменту тертя проводили на машині тертя 2070 СМТ-1 на різних типів трибоспряження зразків і деталей, що відрізнялися за площею зони тертя і величини її твердості. Процеси тертя та зношування досліджували методом акустичної емісії на приладі фірми Brüel & Kjear з визначенням величини інтенсивності зношування.

Результати експериментальних досліджень показали, що залежність моменту тертя і інтенсивності зношування від тривалості випробування для трибоспряжень І і ІІІ типів є ідентичними. Дослідження закономірностей цих характеристик на зразках без витримки і витримці 100 і 300 діб виявили відмінність: при витримуванні покриттів протягом 100 діб триботехнічні характеристики є найкращими, при цьому момент тертя практично не змінюється, однак зменшується тривалість часу

Литература

1. Aulin V., Hrinkiv A., Dykha A., Chernovol M., Lyashuk O., Lysenko S. (2018). Substantiation of di-agnostic parameters for determining the technical condition of transmission assemblies in trucks. Eastern Euro-pean Journal of Enterprise Technologies, 2 (1-92). P. 4-13.
2. Aulin V., Arifa W., Lysenko S., Kuzyk A. (2016). Improving of the wear resistance of working parts agricultural machinery by the implementation of the effect of self-sharpening. International Journal of Engineer-ing and Technology (UAE), 5 (4), P. 126-130.
3. Ashmarin G. M., Aulin V. V., Golubev M. Yu., Zvonkov S. D. (1986). Grain boundary internal fric-tion of unalloyed copper subjected to continuous laser radiation. Physics and chemistry of materials treatment, 20 (5), P. 476-478.
4. Kaeker J. J. (1990). Three dimensional Elastic Bodies in Rolling Contact. Dordrecht; Boston: Kluwer Academic Publishers. 314 p.
5. Shenghua L., He Y., Yuansheng, J. (2004). Lubrication Chemistry Viewed from DFT-Based Con-cepts and Electronic Structural Principles. Int. J. Mol. Sci. 5. 13-34.
6. Xiaohao C.; Shenghua L.; Huaihe S. et al. (2003). Tribology Lett. 14. 53-59.
7. Hsu S. M. (2002). Proc. of New Tribological Frontiers and Future Trends, Beijing, China, Oct. 5-20.
8. Yuansheng J., Shenghua L. (2007). Superlubricity of in situ generated protective layer on worn metal surfaces in presence of Mg6Si4O10(OH)8. Superlubricity. Edited by Ali Erdemir. Argonne National Laboratory. Argonne, USA; and Jean-Michel Martin. Ecole Centrale de Lyon.-Lyon, France. P. 445-469.
9. Basu B. (2011). Tribology of Ceramics and Composites: Materials Science Perspective. The Ameri-can Ceramic Society. P. 522.
10. Tribology of Diamond-Like Carbon Films (2017). Fundamentals and Applications. University Insti-tute of France and University Jean Monnet, Laboratoire Hubert Curien. P. 121.
11. Dounaev A. (2014). Friction Surfaces Modification Using Tribo-Compounds. World Applied Sci-ences Journal. Vol. 31 (2). P. 272-276.
12. Lyubimov D. N., Dolgopolov K. N. and others. (2009). The structure of lubricant layers formed by friction in the presence of additives of mineral friction modifiers. Friction and wear, № 5 (30). P. 516-521.
13. Goryacheva I. G. (2001). Mechanics of friction interaction. Moscow. Science. 478 p.
14. Dunaev A. V., Sharifullin S. N. (2013). Modernization of worn out equipment using tribological products. Kazan. Edition of Kazan University. 272 p.
15. Vasilkov D. V., Pustovoi I. F., Pustovoi N. I. (2011). Analysis of the layer formed by the mineral modifier of the friction surface. Moscow. Proceedings of GOSNIITI, T. 107, part 2. P. 11-13.
16. Kang E. T. (2000). Surface modification of fluoropolymers via molecular design. Advanced Materi-als, 12(20). P. 1481-1494.
17. Baskar S., Sriram G., Arumugam S. (2015). Experimental analysis on tribological behaviour of nano based bio-lubricants using four ball tribometer. Tribology in Industry, vol. 37, № 4, P. 449-454.
18. Georgescu C., Solea L.C., Deleanu L. (2015). The influence of degumming process on tribological behaviour of soybean oil. Tribology in Industry, vol. 37, № 3, P. 330-335.
Опубликован
2019-05-08
Раздел
Статьи