Особливості управління слабоурбанізованою територією в Україні

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ СЛАБОУРБАНІЗОВАНОЮ ТЕРИТОРІЄЮ В УКРАЇНІ

FEATURES OF LOW URBANIZED TERRITORY MANAGEMENT IN UKRAINE

Сторінки: 108-111. Номер: №6, Том 2, 2021 (300)

Автори:
ГЛИНСЬКИЙ Н. Ю.
ORCID ID: 0000-0003-4143-1387
e-mail: nazar.y.hlyskyi@lpnu.ua
Національний університет «Львівська політехніка»

NAZAR HLYNSKYY
Lviv Polytechnic National University

DOI: https://www.doi.org/10.31891/2307-5740-2021-300-6/2-17
Надійшла / Paper received : 04.12.2021
Надрукована / Paper Printed : 30.12.2021

Анотація мовою оригіналу

       У статті доведено, що демократизація суспільного життя, перехід до економічних відносин ринкового типу в Україні становили рушійну силу для перебудови вітчизняної політичної системи. Визначено, що однією із основних мегатенденцій, які характеризують ці зміни, є поширення процесів децентралізації державного управління й взаємодії центральної та місцевої влади на засадах принципу субсидіарності.

Сформовано, що простором екзистентності для слабоурбанізованої  території як відкритої системи є комплекс характеристик, серед яких основними є кількість мешканців не менша за мінімально можливий рівень, фінансова автономія, державна підтримка та захищеність, системна цілісність (емерджентність).

       Ключові слова: слабоурбанізована територія, управління, децентралізації, система, місцеве самоврядування.

Розширена анотація англійською мовою

       It is proven that democratization of public life and the transition to market-type economic relations in Ukraine were the driving forces for restructuring the domestic political system. Public administration bodies have been transformed, the relationship between the state, regional and local levels of government have changed, and the institution of local self-government is developing. One of the main megatrends that characterize these changes is the spread of the decentralization processes of public administration and the interaction of central and local government based on the principle of subsidiarity.

The space of existence for a low-urbanized as an open system are such components as the number of inhabitants is not less than the minimum possible level;  financial autonomy: this means that a sparsely urbanized area can independently generate financial resources to fulfill its powers to provide public services at a level not lower than the minimum standards set by the state and is able to direct some of these resources to the development budget; state support and protection: the state as an institution that ensures the overall development of the whole country must also guarantee the balanced outcome of sparsely urbanized territories and ensure respect for the constitutional rights of territorial communities by all subjects of power; system integrity (emergence): the low-urbanized territory as an administrative-territorial unit of the grassroots level should have the characteristics of a micro-region as a unity of natural, social and economic components.

It is proved that the assumption of the lack of managerial influence on the processes taking place in the low-urbanized territory is purely theoretical and such a situation does not exist in practice. The only question is the nature and strength of such influence. If the nature of the impact is determined by the chosen direction of development of the low-urbanized territory and, consequently, directs all processes in the local community in accordance with the chosen strategy, its strength should be sufficient to determine the changes envisaged by the strategy.

       Key words: low-urbanized territory, management, decentralization, system, local self-government.

References

1. Drobyshevskaya, T. (2005). Osnovy gorodskoj politiki [Basics of Urban Policy] (in Russian). Donetsk: Yugovostok.
2. Voronkova, V. (2004). Munitsypalnyi menedzhment [Municipal management] (in Ukrainian). Kyiv: Profesional.
3. Hazarian A. (2002). Strategicheskoe planirovanie v mestnom samoupravlenii. Teoreticheskie zametki i metodicheskij material dlja treningov [Strategic planning in local government. Theoretical notes and methodological material for trainings] (in Russian). Kyiv: Largis.
4. Pron’ko, L., Kolesnik, T. (2016). Decentralization of public and local authorities in Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies, 2(1), 96-100.
5. Kregul, Y., Bartymenko, V. (2016). Reform of local self‐government in Ukraine. Foreign trade: economy, finances, law, 1, 17-26.
6. Tkachuk, A. (2016). Mistseve samovriaduvannia i detsentralizatsiia [Local self-government and decentralization] (in Ukrainian). Kyiv: IKTS. Lehalʹnyy status.
7. Caroline, A., Goldsmith, M. (1998). From Local Government to Local Governence – and Beyond? International Political Science Rewiev, 19(2), 101-117.
8. Nadiz, V., Chryssogelos, A. (2017). Populism in world politics: A comparative cross-regional erspective. International Political Science Review, 38(4), 399-411.
9. Melnyk, A., Monastyrskyi, H., Dudkina, O. (2006). Munitsypalnyi menedzhment [Municipal management] (in Ukrainian). Kyiv: Znannia.
10. Karyi, O. (2001). Stratehichne planuvannia rozvytku mista [Strategic planning of city development] (in Ukrainian). Lviv: ZUKC.
11. Sharov, Y. (2001). Stratehichne planuvannia v munitsypalnomu menedzhmenti: kontseptualni aspekty [Strategic planning in municipal management: conceptual aspects] (in Ukrainian). Kyiv: UADU.