Специфіка лідерства в управлінні стейкхолдерською взаємодією в проєктах сталого розвитку підприємницьких структур

PECULIARITY OF LEADERSHIP IN STAKEHOLDER INTERACTION MANAGEMENT IN SUSTAINABLE DEVELOPMENT PROJECTS OF ENTREPRENEURIAL STRUCTURES

СПЕЦИФІКА ЛІДЕРСТВА В УПРАВЛІННІ СТЕЙКХОЛДЕРСЬКОЮ ВЗАЄМОДІЄЮ В ПРОЄКТАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

Сторінки: 179-183. Номер: №2, Том 1, 2022 (304)

https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-304-2(1)-25

Liliiya KHOMYCH
https://orcid.org/0000-0001-8505-9391
e-mail: liliyahomych@gmail.com
Khmelnitskyi National University

ХОМИЧ Л. В.
Хмельницький національний університет

Анотація англійською мовою

The article considers the specificity of leadership in stakeholder interaction management in implementation of sustainable development projects and highlights that large-scale and complexity of the execution of relevant development projects has needs for effective leadership, which is able not only to form an attractive future model, but also to involve all actors in the realization of plans. This paper characterizes the specifics of the motivational function of leadership in working with interested persons and argues that it is important to ensure the effectiveness of stakeholder interaction in the implementation of development projects. I use my own interpretation of the term “motivational potential of a leader” in relation to work with stakeholders. I emphasize the necessity of adequate methodological substantiation of ways of positioning different groups of interested persons in the environment of enterprise activity. I propose my authorial scientific approach for the company stakeholder positions on the strength of their effect and place on decision-making concerning sustainable development projects. The research underscores that understanding the strength of the impact of different stakeholder groups on decision-making allows management to reasonably defend the company position in the negotiation process with representatives of each group, choosing valence ways to satisfy the interests of those who can be most useful at every stage of development projects.

Key words: sustainable development, innovative-technological transition, stakeholder power of influence, motivational potential of a leader, enterprise.

Розширена анотація українською мовою

Післявоєнне відновлення економіки України потребуватиме значних ресурсів. Відновлення має вестись з урахуванням глобальних трендів у побудові моделей ведення бізнесу. Така модель має технологічно відповідати викликам глобального «зеленого переходу», що дозволить підприємцям зайняти конкурентні позиції в структурі міжнародного поділу праці. Масштабність і складність реалізації відповідних проєктів розвитку потребує ефективного лідерства, здатного не тільки сформувати привабливу модель майбутнього, а й залучити до реалізації планів усіх зацікавлених осіб. Охарактеризовано специфіку мотиваційної функції лідерства у роботі з послідовниками. Аргументовано, що вона важлива для забезпечення ефективності стейкхолдерської взаємодії при реалізації проєктів розвитку. Запропоновано авторське трактування терміну «мотиваційний потенціал лідера» співвідносно роботи зі стейкхолдерами. Підкреслено необхідність адекватного методологічного обґрунтування способів позиціювання різних груп стейкхолдерів у середовищі діяльності підприємства. Необхідно релевантно оцінити не тільки співвідношення їх інтересів, а й сили впливу на прийняття рішень. Це забезпечить порівняльну оцінку їх переваг для підприємства загалом і відповідність інтересів проєктам розвитку. Сформовано авторський науковий підхід до позиціювання стейкхолдерів підприємства з урахуванням сили їх впливу і місця у прийнятті рішень щодо проєктів сталого розвитку. Розуміння сили впливу різних груп стейкхолдерів на прийняття рішень дає змогу обирати валентні способи задоволення інтересів тих із них, які можуть бути найбільш корисними для реалізації визначених цілей на кожному етапі реалізації проєктів розвитку.

Key words: сталий розвиток, innovative-technological перехід, сила впливу стейкхолдера,  мотиваційний потенціал лідера,  підприємство.

References

1. Antonelli С. Localized technological change: Towards the economy of complexity. Routledge, 2008. 432 p.
2. Dosi G. Technological Paradigms and Technological Trajectories: A Suggested Interpretation of the Determinants and Directions of Technical Change. Research Policy. 1982. Vol. 11. Iss. 3. Pp. 147–162.
3. Marsili O. Technological Regimes and Innovation: Looking for Regularities. Eindhoven University of Technology and Bart Verspagen. 2001. Рp. 5-8.
4. Kavetskyj V.V. Upravlinnja efektyvnistju investytsij promyslovyh pidpryjemstv u konteksti stejholderskoji teoriji: dys. kand. ekon.nauk: 08.00.04. Khmelnitskyi Khmelnitskyi National University, 2020. 282 s.
5. Svistunov O.S. Upravlinnia tekhnolohichnym onovlenniam pidpryiemstva na zasadakh innovatsiinosti : monohrafiia. Khmelnytskyi : KhNU, 2020. 506 s.
6. Stadnyk V.V., Kashtaljan O.V. Scientific and methodical approaches to administration of innovative and technological development of processing enterprises in the context of european integration. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic sciences. 2021. Iss. 6. P.2. Pp. 62-68.
7. Fedulova L. I. Perspektyvy tekhnolohichnoho rozvytku svitovoho hospodarstva v postkryzovyi period. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic sciences. 2010. № 4. T. 3. S. 192–195.
8. Filyppova S.V., Kovtunenko Yu.V. Commercialization and technology transfer: the processes contents and correlation in the innovative activity of industrial enterprise. Ekonomika: realii chasu. 2013. № 2(7). S. 33-38. URL: http://www.economics.opu.ua/files/archive/2013/No2/33-38.pdf (data zvernennia 25.03.2022).
9. Bennis W. Leadership Theory and Administrative Behavior: The Iron lens of Authority. Administrative Science Quarterly. 1959. № 4. P. 67-92.
10. Kouzes J. M., Posner B. Z. The Five Practices of Exemplary Leadership; 2nd Edition. Wiley, 2011. 24 p.
11. Friedman A.L, Miles S. Stakeholders: Theory and Practice. Oxford University Press, 2006.
12. Freeman R. E. The politics of stakeholder theory: Some future directions. Business Ethics Quarterly. 1994. No 4 (4). Рp. 409–421.
13. Laplume André O., Karan Sonpar, Reginald Litz. Stakeholder Theory: Reviewing a Theory That Moves Us. Journal of management: JOM. Thousand Oaks, Calif.: Sage Publ. 2008. No 6. Vol. 34. Рp. 1152–1189.
14. Nokhrina L.А. Аlgorytm identyfikatsii hrup stejkholderiv. URL: http://eprints.kname.edu.ua/40107/1/168-175.pdf.
15. Smachylo V.V., Коlmakova О. М., Коlomijets Ju. V. Protsedura analizu stejkholderiv pidpryiemstva. Еkonomika i suspil’stvo. 2017. Vyp. 12. S. 348–353.
16. Donaldson T. Preston L. The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications.  Academy of Management Review, 1995. Vol 20. No. 1, p. 65-91.
17. Jones T., Wicks T. Convergent Stakeholder Theory. Academy of Management Review,1999. No. 4. P. 887-910.
18. Кleiner G. B. Resursnaja teorija sistemnoy оrganizatsii ekonomiki. Rossiyskiy zhurnal menedzhmenta. 2011. No 3. S. 3-28.
19. Account Ability Releases Global Standard in Stakeholder Engagement. Account Ability New York. 2015. November 16. URL: https://www.accountability.org/wp-content/uploads/2016/10/AA1000SES_2015.pdf (data zvernennja 18.03.2022).
20. Кasyanov V. А., Goncharenko А. V. Svet i ten’. Proportsii tenevoy ekonomiki: entropiynyy podchod: monografiya. Кyiv: Каfedra, 2013. 86 s.