СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СТАЛОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
THE ESTABLISHMENT OF A SYSTEM SUSTAINABLE LAND USE AS A KEY FACTOR OF EFFECTIVE LAND RESOURCE MANAGEMENT IN THE MANAGEMENT SYSTEM OF AGRICULTURAL ENTERPRISES
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-312-6(2)-46
Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ
Державний біотехнологічний університет
https://orcid.org/0000-0002-3310-3271
e-mail: svr13@btu.kharkov.ua
Anatolii POLTAVETS
State Biotechnology University
Анотація мовою оригіналу
У статті досліджено питання становлення системи сталого землекористування як ключовий чинник ефективного управління земельними ресурсами в системі менеджменту аграрних підприємств України.
Виділено чотири групи взаємопов’язаних заходів щодо вдосконалення системи сталого землекористування, зокрема покращення стану земельних ресурсів аграрних підприємств (боротьба з ерозією, органічні добрива, різного виду меліорації тощо); обмеження впливу несільськогосподарських галузей, скорочення вилучення угідь із сільськогосподарського обороту, компенсація втрат з боку несільськогосподарських користувачів, зменшення забруднення земельних ресурсів; використання вільних земель, придатних в аграрному плані; раціоналізація використання земельного фонду з точки зору кінцевих результатів сільськогосподарського виробництва.
Наголошено на тому, що найважливішим заходом щодо становлення системи сталого землекористування механізму управління земельними ресурсами в системі менеджменту аграрних підприємств є перехід на принципи адаптивно-ландшафтного землеробства, що є системою формування земельних відносин, які передбачають раціоналізацію та гармонізацію взаємодії природних компонентів ландшафту та діяльності аграрних підприємств в умовах сучасного агропромислового виробництва.
Встановлено, що трансформація земельних відносин згідно з принципами адаптивно-ландшафтної організації територій означає насамперед оптимальне співвідношення сільськогосподарських угідь. Адаптивно-ландшафтне землеробство передбачає: агроекологічну типізацію земель за ресурсами та лімітуючими факторами ґрунтової родючості, тепла, вологи, потенціалу розвитку деградаційних процесів; функціонально-цільову типізацію земель з оптимізацією співвідношення угідь та структури посівних площ; формування природоохоронної інфраструктури агроландшафту; уточнення спеціалізації господарства та схеми розміщення сівозмін по території на базі комплексного аналізу природно-господарських ресурсів та ефективності їх використання.
Ключові слова: землекористування, управління земельними ресурсами, система менеджменту аграрних підприємств, адаптивно-ландшафтне землеробство.
Розширена анотація англійською мовою
The article examines the issue of the formation of a system of sustainable land use as a key factor in the effective management of land resources in the management system of agricultural enterprises of Ukraine.
Four groups of interrelated measures have been identified to improve the system of sustainable land use, in particular, improving the state of land resources of agricultural enterprises (fighting against erosion, organic fertilizers, various types of land reclamation, etc.); limiting the influence of non-agricultural industries, reducing the withdrawal of land from agricultural turnover, compensation of losses from non-agricultural users, reduction of pollution of land resources; use of vacant land suitable for agricultural purposes; rationalization of the use of the land fund from the point of view of the final results of agricultural production.
It is emphasized that the most important measure for the establishment of a system of sustainable land use, a mechanism for managing land resources in the management system of agrarian enterprises is the transition to the principles of adaptive landscape farming, which is a system of forming land relations that provide for the rationalization and harmonization of the interaction of the natural components of the landscape and the activities of agrarian enterprises in the conditions of modern agro-industrial production.
It was established that the transformation of land relations in accordance with the principles of adaptive landscape organization of territories means, first of all, the optimal ratio of agricultural land. Adaptive landscape farming involves: agro-ecological land typification by resources and limiting factors of soil fertility, heat, moisture, development potential of degradation processes; functional-purpose land typification with optimization of the ratio of land and the structure of cultivated areas; formation of the environmental protection infrastructure of the agricultural landscape; clarifying the specialization of the economy and the scheme of placing crop rotations on the territory on the basis of a comprehensive analysis of natural and economic resources and the efficiency of their use.
Keywords: land use, management of land resources, management system of agrarian enterprises, adaptive landscape farming.
