Інструменти управління міграційними процесами та їх соціально-економічні результати: світовий досвід

ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ МІГРАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ ТА ЇХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД

MEASURES OF MIGRATION REGURATION AND THEIR SOCIO-ECONOMIC RESULTS: WORLD EXPERIENCE

   Сторінки: 294-301. Номер: №1, 2021 (290)

Автори:
МУЛЬСКА О. П.
ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»

OLHA MULSKA
Dolishniy Institute of Regional Research of the National Academy of Sciences of Ukraine

DOI: https://www.doi.org/10.31891/2307-5740-2021-290-1-51
Надійшла / Paper received : 22.01.2021
Надрукована / Paper Printed : 05.03.2021

Анотація мовою оригіналу

На основі аналізу світового досвіду визначено, що завдання державної політики зі управління міграційних процесів полягає у розробці ефективних інструментів управління міграційними процесами з метою максимізації потенційних вигод (розвиток сфери зайнятості, збільшення національного доходу, підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки, посилення інтелектуально-кадрової безпеки, забезпечення податкових надходжень) і мінімізації можливих витрат, ризиків і загроз (економічна експлуатація, дистантні сім’ї, соціальне сирітство, «іммігрантське гетто», дефіцит робочих кадрів, втрата потенційного податкового доходу, збільшення соціальної нерівності, відтік мізків, втрата інвестицій у людський капітал, інфляція сфери R&D).
Виділено п’ять підходів до управління міграційними трансфертами задля отримання позитивних соціально-економічних результатів: збільшення обсягів поточних міграційних трансфертів, спрямування переказів на цілі сталого розвитку, стимулювання інвестування (прямого і непрямого) міграційних трансфертів, розвиток системи «споживання- міграційні трансферти», управління міграційними трансфертами.
Ключові слова: міграційні процеси, інструменти, економічні ефекти, міграційні трансферти, ефективність, міграційний коридор.

Розширена анотація англійською мовою

Based on the analysis of world experience, it is determined that the task of state policy on migration management is to develop effective tools for migration management to maximize potential benefits (employment, increase national income, increase the competitiveness of the national economy, strengthen intellectual and security, ensure tax revenues) and minimization of possible costs, risks and threats (economic exploitation, distant families, social orphanhood, ‘immigrant ghetto’, labour shortages, loss of potential tax revenue, increasing social inequality, brain drain, loss of investment in human capital, R&D inflation).
The aim of the article is to highlight the tasks and tools of the state policy of regulating migration transfers in the context of stimulating the socio-economic development of the country based on world experience.
An important strategic goal of the policy is to ensure stable potential remittances by migrants for economic progress, which is a challenge for developing countries in the context of globalization, as emigrants are not always investors in the national economy, small and medium businesses, and social capital. A significant proportion of migrant workers remain permanently resident in the country of destination, severing all social contacts with the donor country. From the point of view of state policy, the most constructive approach to the management of migration processes is one that, under specific conditions or factors of influence, is favourable for the use of administrative-political and organizational-economic instruments. One of the barriers to the implementation of measures of regulating migration processes is the gap between the economy, on the one hand, and a well-oriented financial and institutional system, on the other. Accounting and quasimetric of remittances, assessment of their impact on economic development, formation, and implementation of policies to reduce transfer costs and integrate migration transfers into real sectors of the economy require the development of additional tools to regulate the development of innovation-oriented economy.
Keywords: migration processes, tools, economic effects, migration transfers, efficiency, migration corridor.

References

1. United Nations: International migration and development, Report of the Secretary-General (New York, United Nations, 2006).
2. Adamson, F., Demetriou М. (2007). Remapping the Boundaries of ‘State’ and ’National Identity’: Incorporating Diasporas into IR Theorizing. European Journal of International Relations, 13(4), 489-526.
3. Anyanwu, J., Erhijakpor, E. (2010). Do remittances affect poverty in Africa? African Development Review, 22(1), 51-91.
4. Barham, B., Boucher, S. (1998). Migration, remittances, and inequality: estimating the net effects of migration on income distribution. Journal of Development Economics, 55(2), 307-331.
5. Durand, J., Massey, S., Zenteno, R. (2001). Mexican Immigration in the United States. Latin American Research Review, 36(1), 107-127.
6. Escriba-Folch, A., Meseguer, С., Wright, J. (2015). Remittances and Democratization. 5 International Studies Quarterly, 9 (3), 571-86
7. Mulska, O., Baranyak, I. (2019). Formation of the forecasting model for Ukrainian-German migration system. Economy and forecasting, 2, 119-136.
8. Sadova U. (Ed.). (2019). Migration in terms of transformation of regional labour markets of Ukraine: mechanisms of regulation, Lviv, M. Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine. URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20190006.pdf
9. Makhonyuk, O.V., Mulska, O.P. (2018). Analiz diyalʹnosti sub’yektiv rynku mihratsiynikh posluh v Ukrayini. [Analysis of the activity of the subjects of the migration services market in Ukraine]. Socio-economic problems of the modern period of Ukraine. Collection of scientific works, 5 (133), 128-133. [in Ukrainian].
10. Heyetsʹ, V.M. (2016). Ekonomika Ukrayiny: klyuchovi problemy i perspektyvy [Economy of Ukraine: key problems and prospects]. Ekonomika i prohnozuvannya – Economy and Forecasting, 1, 7-22 [in Ukrainian].
11. Libanova, E. (2019). Labour migration from Ukraine: key features, drivers and impact. Economics and Sociology, 12(1), pp. 313-328. DOI: 10.14254/2071-789X.2019/12-1/19
12. Vertovec, S. (2004). Migrant transnationalism and modes of transformation. International Migration Review, 38(3), 321-356.
13. Vasyltsiv, T., Ilyash, O., Lupak, R. (2018). Problemy ta zasoby konverhentsiyi sotsialʹnoyi bezpeky v Ukrayini ta ES [Problems and means of social security convergence in Ukraine and the EU]. Biznes Inform – Business Inform, 12. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/problemi-ta-zasobi-konvergentsiyi-sotsialnoyi-bezpeki-v-ukrayini-ta-es. [in Ukrainian].
14. Halstead, N. (2002). Branding ‘perfection’: Foreign as self; self as ‘foreign-foreign. Journal of Material Culture, 7(3), 273-293.
15. Omata N. (2013). The Complexity of Refugees’ Return Decision-Making in a Protracted Exile: Beyond the Home-Coming Model and Durable Solutions. Journal of Ethnic and Migration Studies, 39 (8), 1281-1297.
16. Mosley, L., Singer, D. (2015). Migration, Labor, and the International Political Economy. Annual Review of Political Science, 18 (1), 283-301.
17. Stark, O., Taylor, J. (1989). Relative deprivation and international migration. Demography, 26(1), 1-14.
18. Tsourapas. G. (2016). Nasser’s Educators and Agitators acrossal-Watan al-’Arabi: Tracing the Foreign Policy Importance of Egyptian Regional Migration, 1952-1967. British Journal of Middle Eastern Studies, 43 (3), 324-341.
19. Ireland, P. (2018). The Limits of Sending-State Power: The Philippines, Sri Lanka, and Female Migrant Domestic Workers. International Political Science Review, 39 (3), 322-337
20. Ollong, K. (2013). The Cameroonian Diaspora: An Assessment of Its Role in Local Development. Journal of Globalization Studies, 4(2), 82-95.
21. Gamlen, A. (2008). The Emigration State and the Modern Geopolitical Imagination. Political Geography, 27(8), 840-856.
22. Portes, L. (2009). Remittances, poverty and inequality. Journal of Economic Development, 34(1), 127-140.
23. Roberts, K., Morris, М. (2003). Fortune, risk, and remittances: An application of option theory to participation in village-based migration networks. International Migration Review, 37(4), 1252-1281.
24. Mishra, P. (2007). Emigration and Wages in Source Countries: Evidence from Mexico. Journal of Development Economics, 82(1), 180-199.
25. Malit, F., Alexander, Jr. (2017). Cameroonian Migration as the New ‘Pipeline’ to the GCC? Emigration State, Strategic Dysfunctionality Engagement, and Diaspora Welfare. DOI:10.13140/RG.2.2.10615.42403.