Сучасні тенденцій розвитку демографічно-міграційного середовища України та країн ЄС

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ДЕМОГРАФІЧНО-МІГРАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄС

CURRENT TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF THE DEMOGRAPHIC AND MIGRATION ENVIRONMENT OF UKRAINE AND EU

Сторінки: 321-329. Номер: №6, 2020 (288)

Автори:
ПУДРИК Д. В., КВІЛІНСЬКИЙ О. С., НАЗАРЕНКО А. П.
Сумський державний університет

PUDRYK D., KWULINSKI O., NAZARENKO А.

Sumy State University
DOI: https://www.doi.org/10.31891/2307-5740-2020-288-6-53
Надійшла / Paper received : 20.10.2020
Надрукована / Paper Printed : 04.01.2021

Анотація мовою оригіналу

У статті визначено основні соціальні, економічні характеристики міграційних процесів в національній економіці. Систематизовано основні причини витоку вітчизняних трудових ресурсів до країн ЄС. Встановлено, що не сприятливий бізнес-клімат та наявні політичні дисбаланси провокують відтік підприємців із України. Крім цього, порівняно з країнами ЄС Україна відстає за рейтинговими значеннями світових індексів Easy Doing Business та Human Development. Авторами проаналізовано міждержавний міграційний рух за областями України та встановлено, що прикордонні області до країн ЄС мають від’ємний міграційний рух. Визначено вікову та гендерну структуру міграційного середовища в Україні та країнах ЄС. На основі компаративного аналізу систематизовано основні причини міграційного руху у розрізі гендерного фактору. Обгурнтовано, що для України необхідно провадити соціально-економічні політки з метою забезпечення соціальних гарантій висококваліфікованим трудовим ресурсам, створення привабливих для іммігрантів освітніх та стипендіальних програм із метою залучення висококваліфікованих молодих трудових ресурсів. Іншим стратегічним напрямом є формування сприятливого бізнес-клімату з метою утримання наявних та залучення в країну нових підприємців. Формування позитивного бізнес-клімату забезпечить створення нових робочих місць у країні з заробітною платою на середньоєвропейському рівні.
     Ключові слова: міждержавна міграція, гендерна структура, вікова структура, трудові ресурси, інтелектуальний капітал.

Розширена анотація англійською мовою

The instability of the national economy and the opening of borders with the European Union have provoked the intensification of international mobility of labor resources from Ukraine to the countries of the European Union. According to official reports of the State Statistics Service of Ukraine, the introduction of visa-free regime with the European Union in 2017 led to a gradual annual increase in international migration by almost 200% compared to 2016, 19.9% in 2018 compared to 2017 , by 10.5% in 2019 compared to 2018. At the same time, the global pandemic COVID19 limited the mobility of the population, including interstate. Thus, in 2020, the volume of interstate emigrants in Ukraine decreased by 28.6%.
The paper identifies the main social and economic characteristics of migration processes in the national economy. The main reasons for the leakage of labour resources from Ukraine to the EU countries are systematised. It has been established that the unfavourable business climate and existing political imbalances provoke the outflow of entrepreneurs from Ukraine. In addition, Ukraine lags the rating values of the world indices Easy Doing Business and Human Development compared to EU countries. The authors analysed the international migration movement in the regions of Ukraine and found that the border regions to the EU countries have a negative migration movement. The age and gender structure of the migration environment in Ukraine and EU countries is determined. Based on the comparative analysis, the leading causes of the migration in terms of gender are systematised. It is substantiated that for Ukraine, it is necessary to conduct socio-economic policies to provide social guarantees for highly qualified labour resources and create attractive for immigrants educational and scholarship programs to attract highly qualified young labour resources. Another strategic direction is to create a favourable business climate to retain existing and attract new entrepreneurs to the country. Creating a favourable business climate could ensure new jobs in a country with a salary at the Central European level.
     Key words: international migration, gender structure, age structure, labour resources, intellectual capital.

References

1. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Zahalni koefitsiienty mihratsiinoho rukhu naselennia za typom mistsevosti po rehionakh. [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/ds/z_koef/arh_zk_mrn.html \
2. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Stratehii derzhavnoi mihratsiinoi polityky Ukrainy na period do 2025 roku» (vid 12 lypnia 2017 r. № 482-r). [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: https://www.kmu.gov.ua/npas/250149647
3. Hugo, G. (1993). Indonesian Labour Migration to Malaysia: Trends and Policy Implications, Asian Journal of Social Science, 21(1), 36-70. doi: https://doi.org/10.1163/030382493X00035
4. International Organization for Migration. [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: https://migrationdataportal.org/data?cm49=276&amp%3Bfocus=profile&i=stock_perc_female&t=2020
5. James A. Tyner (1996) The Gendering of Philippine International Labor Migration. The Professional Geographer,48:4, 405-416, DOI: 10.1111/j.0033-0124.1996.00405.x
6. Maguire, J., & Pearton, R. (2000). The impact of elite labour migration on the identification, selection and development of european soccer players. Journal of Sports Sciences, 18(9), 759-769. doi:10.1080/02640410050120131
7. Martin, P. (2007). Managing labor migration in the 21st century. City and Society, 19(1), 5-18. doi:10.1525/city.2007.19.1.5
8. Piper N. (1999) Labor Migration, Trafficking and International Marriage: Female Cross-Border Movements into Japan. Asian Journal of Womens Studies, 5:2, 69-99, DOI: 10.1080/12259276.1999.11665849
9. Schmook, B., Radel, C. (2008). International Labor Migration from a Tropical Development Frontier: Globalizing Households and an Incipient Forest Transition. Hum Ecol 36, 891–908. https://doi.org/10.1007/s10745-008-9207-0
10. Stark, O., Yitzhaki, S. (1988). Labour migration as a response to relative deprivation. J Popul Econ 1, 57–70. https://doi.org/10.1007/BF00171510
11. United Nations Development Programme. Human Development Reports. (2020). [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: http://hdr.undp.org/en/indicators/137506
12. World Development Indicators. (2020). [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: https://databank.worldbank.org/reports.aspx?source=2&series=IC.BUS.DFRN.XQ&country=#