Особливості формування механізму управління соціальною взаємодією торговельних підприємств із стейкхолдерами

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ ВЗАЄМОДІЄЮ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ СТЕЙКХОЛДЕРАМИ

FEATURES OF FORMATION OF THE MECHANISM OF MANAGEMENT OF SOCIAL INTERACTION OF TRADING ENTERPRISES WITH STAKEHOLDERS

Сторінки: 287-293. Номер: №5, Том 1, 2021 (298)

Автори:
ЛЯШУК К. П.
ORCID: 0000-000181791251
e-mail: k.liashuk@xktei.km.ua
Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут

Kateryna Liashuk
Khmelnytsky Cooperative Trade and Economic Institute

DOI: https://www.doi.org/10.31891/2307-5740-2021-298-5(1)-50
Надійшла / Paper received : 13.08.2021
Надрукована / Paper Printed : 04.10.2021

Анотація мовою оригіналу

     Статтю присвячено розробленню алгоритмізованої методики ідентифікації та ранжування ключових стейкхолдерів для торговельних підприємств. Цілями управління взаємодією зі стейкхолдерами є соціальна досконалість, розвиток компетенцій, забезпечення орієнтованої на сталий розвиток співпраці. Для досягнення організаційної ефективності механізму управління запропоновано етапи його реалізації, які утворюють замкнутий управлінський цикл, здатний до самовдосконалення. Перший етап передбачає визначення основних та додаткових цілей взаємодії з урахуванням стратегічних цілей сталого розвитку торговельного підприємства. На другому етапі пропонується здійснити відбір ключових стейкхолдерів. Запропонований алгоритм ідентифікації дозволяє здійснювати послідовний критеріальний відбір, узгоджувати суттєві за важливістю і термінами для обох сторін соціальні проєкти. Згідно запропонованої методики, стейкхолдер може вважатись ключовим, якщо його економічні інтереси та соціальні експектації співпадають з пріоритетами сталого розвитку підприємства. Третій етап реалізації механізму управління запропоновано сконцентрувати на визначенні стратегії та каналів комунікації. Четвертий етап – планування проєктів взаємодії, п’ятий – виконання заходів, шостий – внутрішньокорпоративне оцінювання ефективності управління з елементами соціального аудиту, сьомий етап – коригувальні заходи з наступним поверненням до першого етапу. Управління з елементами ризик-менеджменту запропоновано запроваджувати у чотирьох ключових напрямах: відповідність до чинного законодавства, організаційне вдосконалення, управління поточними бізнес-ризиками та розширення технологічних рамок співпраці. Подальші дослідження доцільно спрямувати у напрямку організації ефективної взаємодії торговельних підприємств зі споживачами для зростання рівня сприйняття проектів соціальної відповідальності.
     Ключові слова: сталий розвиток, соціальна відповідальність, соціальні проєкти, стратегічні цілі, зацікавлені особи, управління.

Розширена анотація англійською мовою

     The article is devoted to the development of an algorithmic method of identification and ranking of key stakeholders for commercial enterprises. The study showed that the main purpose of forming a mechanism for managing the interaction of trade enterprises with stakeholders is to achieve strategic goals of sustainable development and ensure positive results for the company itself and for all stakeholders. Following the principles of sustainable development puts forward the need for companies to move to holistic management. The goals of stakeholder interaction management are social excellence, development of competencies, ensuring sustainable development-oriented cooperation. To achieve organizational efficiency of the management mechanism, the stages of its implementation are proposed, which form a closed management cycle capable of self-improvement. The first stage involves determining the main and additional objectives of the interaction, taking into account the strategic objectives of sustainable development of the trading company. In the second stage, it is proposed to select key stakeholders. The proposed identification algorithm allows for consistent criteria selection, coordination of significant in terms of importance and timing for both parties social projects, to form action plans for their implementation. According to the proposed methodology, a stakeholder can be considered key at a certain point in time, if its economic interests and social expectations coincide with the priorities of sustainable development of the enterprise itself. The third stage of implementation of the management mechanism is proposed to focus on defining the strategy, tools and channels of communication with stakeholders. The fourth stage is the planning of interaction projects, the fifth is the implementation of measures, the sixth is the internal assessment of the effectiveness of management with elements of social audit, the results of which provide for the seventh stage – corrective measures followed by a return to the first stage. Management with elements of risk management is proposed to be introduced in four key areas: compliance with current legislation, organizational improvement, management of current business risks and expanding the technological framework for cooperation with stakeholders. The introduction of these recommendations in the practice of commercial enterprises will increase their reputational status, provide greater transparency of economic activities and social initiatives, which will positively affect sustainable development and ultimately lead to increased capitalization of the enterprise. As a result of the implementation of the proposed measures, the trading company, its stakeholders and society will receive additional positive social results. Further research should be directed towards the organization of effective interaction of trade enterprises with consumers to increase the level of perception of social responsibility projects.
     Keywords: sustainable development, social responsibility, social projects, strategic goals, stakeholders, management.

References

1. Khovrak, I. V. (2019). Rol komunikatsiinoho instrumentariiu stratehii korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti dlia rozbudovy efektyvnoho dialohu zi steikkholderamy [The role of communication tools of corporate social responsibility strategy for building an effective dialogue with stakeholders]. Ukrainskyi sotsium, 3 (70), 92-106.
2. Tormosov, R. Yu. (2019). Efektyvna vzaiemodiia zi steikkholderamy dlia staloho enerhetychnoho rozvytku terytorialnykh utvoren [Effective interaction with stakeholders for sustainable energy development of territorial entities]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, 2, 110-117.
3. Herasymenko, Yu. V. (2019). Identyfikatsiia steikkholderiv pidpryiemstv ta otsinka yikhnoho vplyvu: teoretychnyi aspekt [Identification of stakeholders of enterprises and assessment of their impact: a theoretical aspect]. Visnyk ZhDTU: Ekonomika, upravlinnia ta administruvannia, 1 (87), 9-16.
4. Myroshnychenko, Yu. O., & Bondar, A. V. (2018). Model vzaiemodii steikkholderiv u realnomu sektori ekonomiky Ukrainy v konteksti KSV [Model of stakeholder interaction in the real sector of the Ukrainian economy in the context of CSR]. Skhidna Yevropa: Ekonomika, biznes ta upravlinnia, 5(16), 71-74.
5. Knaggård, Å., Slunge, D., Ekbom, A., Göthberg, M., & Sahlin, U. (2019). Researchers’ approaches to stakeholders: Interaction or transfer of knowledge? Environmental Science & Policy, 97, 25-35.
6. Trunfio, M., & Della Lucia, M. (2019). Engaging destination stakeholders in the digital era: The best practice of Italian regional DMOs. Journal of Hospitality & Tourism Research, 43(3), 349-373.
7. Fynoheeva, A. Y. (2017). Sovershenstvovanye mekhanyzma vzaymodeistvyia kompanyy s zaynteresovannыmy storonamy [Improving the mechanism of interaction of the company with stakeholders]. Upravlenye эkonomycheskymy systemamy, 3. URL: http://www.uecs.ru/index.php?option=com_flexicontent&view=items&id =4307. (accessed 22 October 2021)
8. Humphreys, E. (2008). Information security management standards: Compliance, governance and risk management. Information security technical report, 13 (4), 247-255.
9. Sarfraz, M., Qun, W., Hui, L., & Abdullah, M. I. (2018). Environmental risk management strategies and the moderating role of corporate social responsibility in project financing decisions. Sustainability,10(8), 2771.
10. Settembre-Blundo, D., González-Sánchez, R., Medina-Salgado, S., & García-Muiña, F. E. (2021). Flexibility and Resilience in Corporate Decision Making: A New Sustainability-Based Risk Management System in Uncertain Times. Global Journal of Flexible Systems Management, 1, 26-39.
11. Tymoshenko, S. V. (2017). Deiaki pytannia zastosuvannia systemy komplaiens-kontroliu dlia pidtrymky systemy upravlinnia ryzykamy [Some issues of application of the compliance control system to support the risk management system]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia, 1(16), 158-164.
12. United Nations. (2021). An Agenda for Sustainable Development for the period up to 2030. URL: https://www.unssc.org/…/2030_agenda_for_sustainable_development_-_primer_russian.pdf. (accessed 22 October 2021)
13. Bratterud, H., Burgess, M., Fasy, B. T., Millman, D. L., Oster, T., & Sung, E. C. (2020). The sung diagram: revitalizing the Eisenhower matrix. International conference on theory and application of diagrams. Cham: Springer, 498-502.
14. Israa, F. A. (2018). The effects of stakeholder’s engagement and communication management on projects success. MATEC Web of Conferences,162, 2037-2043.